Плакали душі голодні

Голодомор 1932-33 р.р. - чорна сторінка в історії нашого народу. Це було масове народовбивство і  доказами цього були такі ознаки:

1Масове розкуркулення,  конфіскація майна,арешти,ув’язнення,заслання.

2.Горезвісний сталінський закон про охорону соціалістичної власності, так званий закон про 5 колосків, за яким колгоспне майно прирівнювалося до державного. За кілька підібраних на колгоспному полі колосків засуджували до розстрілу або 10 років ув’язнення. Люди їли листя з дерев, цвіт акації, макуху, котів, собак,ховрахів, малих пташенят, дохлу худобу,очерет, осоку, дубову кору, тощо. Коли достигав урожай,вздовж колгоспних посівів зводили вежі,на яких стояли вартові з рушницями. Голодні селяни помирали просто на вулицях. Від 7-ми до 10-ти мільйонів померлих….

На вечір-пам'ять «Плакали душі голодні» зібралися в гуртожитку студенти ПТУ №14. Бібліотекарі міської бібліотеки №2 розповіли про тяжкі роки Голодомору. Болісними були спогади очевидців,які читали з книг студенти. А коли читали  розповідь В.Нижеголенко «Доведені до відчаю» панувала суцільна тиша…

Тяжко повертає собі народ духовне здоров’ я. Надто великі втрати. Надто багато позаду могил. І тільки правда здатна зняти з нас наслідки шоку, заподіяного епопеєю насильницької колективізації та голоду, розкріпачити волю людей.            Схилімо голови свої

               Всі перед жертвами катів,

               Що в муках покидали світ,

               Хоч жити кожен ще хотів….