10
грудня щороку у світі відзначається Міжнародний день прав людини. Цього дня в
1948 році Генеральна асамблея ООН проголосила Загальну декларацію прав людини.
Це був перший міжнародний документ, який задекларував основні права і свободи
особистості.
З
правовими питаннями ми зустрічаємося часто, а щоби вміло і правильно
користуватися своїми правами і добре виконувати свої обов’язки, треба знати
закони.
Навіть враховуючи той факт, що
зараз практично будь-яка інформація завдяки інтернету є відкритою, далеко не
кожен знає про свої права. Особливо це стосується дітей – для них відповідної
інформації ще менше, ніж для дорослих. Дитина, як
і кожна людська
істота має свої
права, і є громадянином.
«Діти - живі квіти землі» (М.
Горький).
І як кожній
квітці потрібні певні погодні умови для повного розквіту, так і нашим дітям
потрібно створити необхідні умови для їх нормального життя. І все що для цього
потрібно записано в особливому документі - «Конвенції про права дітей".
У різних державах і регіонах світу Конвенція ООН про
права дитини виконується по-різному із врахуванням особливостей та менталітету
кожної держави. Але об'єднує усі держави по відношенню к дітям повага до
дитини, її правам та інтересам, турбота і любов.
Великий педагог В. О. Сухомлинський
колись зауважив: «Сьогодні діти – завтра народ!» Звичайно, діти – майбутнє
нашої країни, і від їхнього фізичного розвитку, знань, вмінь залежатиме, якою
буде наша Україна.
До
цієї дати ми підготували правознавчий
турнір "Я - дитина, я - людина" для учнів 3-Б класу ЗОШ №10.
Ми
зупинилися тільки на основних положеннях Конвенції.
Дітей чекала захоплююча подорож у світ дитячих прав. А
почали ми з усім відомої чарівної скриньки, в яку треба було зазирнути, щоб дізнатися
про найцінніший скарб планети Земля.
На обличчях дітей з'являлися щирі
посмішки, бо побачивши себе в дзеркалі розуміли, що вони і є тим самим
найголовнішим скарбом!
Переглянули невеличкий мультфільм, який нагадав дітям про
їх право на ім'я.
Спробували уявити, що було б, якби люди не мали імен, і як можна порушити це право.
Ми запропонували
дітям створити картину класу, яка
складалася з букету квітів, зібраних разом у вазі, на яких вони написали свої імена.
Таким чином
ми намагалися пояснити, що кожен з них - індивідуальність, і маючи різні імена, якості, характери та
різний колір очей, волосся - усі вони
разом формують свій - 3-Б клас. Без них
не було б жодної школи, школа була б нічим іншим, як порожнім контейнером,
порожньою вазою.
Кожна дитина мала змогу перевірити отримані знання. Треба
було всього лише відповідаючи на питання, визначити справжні та жартівливі
права. За правильну відповідь отримували літеру і на фланелевому екрані
складали зашифровану ключову фразу.
Всі діти переконалися, що від народження мають певні
права, які гарантовані і захищаються державою. Їх вони повинні знати і
реалізовувати щодня.
І ми, дорослі, щиро побажали школярам, щоб їх права
ніколи і ніким не порушувалися.
