За рідну країну поринули в бій

                    29 січня в Україні вшановують  пам'ять героїв Крут.

На залізничній платформі в Крутах за 130 км від Києва українські студенти ціною власного життя зупинили на кілька днів наступ більшовицької армії на українську столицю.

Приблизно 30 студентів з розвідувального підрозділу потрапили в полон, більшовики їх розстріляли. Перед смертю їх піддали тортурам.

Саме ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, який врятував молоду українську державність. День української перемоги у бою під Крутами є законною гордістю українства.

Прикметно, що героїв Крут тепер іноді називають «першими кіборгами».  Вперше «кіборгами»   стали називати  захисників Донецького аеропорту у вересні 2014 року.

На вечір – спомин «За рідну країну поринули в бій» запросили вихованців  військово-патріотичного клубу «Патріот». Молодь послухала про події тих часів, переглянули відеоматеріали та уривки з художнього фільму «Крути 1918». Хвилиною мовчання вшанували пам'ять крутян.

Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності в боротьбі за незалежну Україну. Тож пам’ятаємо свою історію.

В Країні Див

   «Не розумію, як можна не любити дітей, 

вони становлять три чверті мого життя».  

Льюїс Керролл.

27 січня виповнюється 190 років від дня народження найзагадковішого письменника Англії Льюїса Керролла.

     З нагоди ювілею письменника в дитячому відділі міської бібліотеки №2 оформлена тематична поличка «В Країні Див». 

Чудовий світ Льюїса Керролла зачаровує і дорослих, і дітей. Книги про Алісу читають у всьому світі. І тим більше дивний їх творець, серйозний математик і педант з одного боку і фантазер, кращий друг дітей - з іншого.

Найзначнішими літературними творами Керролла Льюїса по праву вважаються дві казки про Алісу - "Аліса в Країні чудес" і "Аліса в Задзеркаллі". Сміливі експерименти з мовою, безліч тонких логічних та філософських питань, багатозначність висловлювань героїв казки та ситуацій роблять «дитячі» твори Керрола улюбленим читанням дорослих. «Алісою в Країні чудес» захоплювалися всі: і звичайні домогосподарки, і великі вчені.

Приходьте до бібліотеки та скористайтеся шансом подружити дитину з чарівною книжкою про непосидючу дівчинку Алісу та її пригоди у Країні Див.

Чарльз Лютвідж Доджсон

Льюїс Керролл

        Льюїс Керрол; (справжнє ім’я – Чарльз Лютвідж Доджсон) – англійський письменник, математик, філософ і фотограф. Найвідоміші літературні твори Керролла: «Пригоди Аліси у Дивокраї» і продовження «Аліса в Задзеркаллі».

Він народився 27 січня 1832 року в графстві Чешир. Був старшою дитиною в родині парафіяльного священика, у якого крім Чарлі було ще сім дочок і три сини. Усі 11 дітей одержали домашнє виховання. Чарльза, як старшого, віддали в школу. 

Після того, як 18-річний Чарлі потрапив у коледж Оксфордского університету, усе його життя було пов’язане з Оксфордом. Юнак з відзнакою закінчив математичний факультет і факультет класичних мов, а після закінчення йому запропонували залишитися в Оксфорді й викладати. Обов’язки викладача коледжу не були надто обтяжливими й залишали багато вільного часу, який він міг заповнювати на власний розсуд. Доджсон волів проводити довгі години, займаючись літературною творчістю.

 Видавець журналів і письменник Едмунд Йєтс порадив Доджсону придумати псевдонім, і з того часу Чарлз Лютвідж Доджсон усі свої серйозні математичні й логічні праці підписував справжнім іменем, а всі літературні – псевдонімом.

В Оксфорді Доджсон жив у маленькому будиночку з башточками. Його кімнати були завалені малюнками (він непогано малював і самостійно ілюстрував свої рукописні журнали).

Трохи пізніше він познайомився з мистецтвом фотографії й закохався в гру світла й тіні на все життя. Він купив фотоапарат і обладнав у своєму будиночку справжню фотомайстерню.

 Доджсон дуже любив дітей. У нього було 10 молодших братів і сестер, за якими йому доводилося доглядати. Ще хлопчиськом він почав придумувати для них невеликі віршики й казки. Коли Доджсон став викладати в Оксфорді, він близько зійшовся із сім’єю декана коледжу Ліддела, в якого теж були діти. Для них він вигадував цікаві історії й усіляко намагався їх розважити.

    Улюбленицею Чарльза була Аліса, яка стала головною героїнею цих невеликих розповідей. Одного разу Доджсон улаштував для дівчаток Ліддел прогулянку човном по Темзі. Цього разу він розповів найдивовижнішу й захопливу історію, і Аліса прийшла від неї в такий захват, що попросила записати всю пригоду на папері. Доджсон додав ще кілька дивовижних розповідей і відніс книгу у видавництво. Саме так на світ з’явилася всім відома «Аліса в Дивокраї». 

     Книга була видана у 1865 році, а Льюїс Керрол продовжував придумувати дивні історії про Алісу. Через шість років (у 1871) історій назбиралося ще на одну книгу, яка вийшла саме під Різдво. Нова казка називалася «Крізь дзеркало й що там побачила Аліса» (так дослівно англійською називається книга «Аліса в Задзеркаллі»).
     Дивні, філософські й складні казки про Алісу припали до смаку і дітям, і дорослим. Їх цитують, на них посилаються філологи й фізики, і вивчають філософи й лінгвісти, психологи й математики. 

Чарльз помер 14 листопада 1898 року, трохи не доживши до 20 століття.  Але його «Аліса в країні чудес» залишається вже протягом багатьох десятків років однією із найулюбленіших дитячих книг у всьому світі.

Цікаві факти з біографії письменника

1. Після прочитання «Аліси в Дивокраї» та «Аліси в Задзеркаллі» королева Вікторія прийшла в захват.

2. В англомовних країнах казки Керрола посідають третє місце серед найбільш цитованих книг. Перше місце належить Біблії, друге – творам Шекспіра. 

3.У Керрола було два жагучі захоплення – фотографія й театр.

4. Льюїс Керрол дуже любив писати листи. У 29 років письменник завів журнал, у якому фіксував свою кореспонденцію. За 37 років у журналі було зареєстровано 98 921 лист.

 5. Крім суперобкладинки на книгу Керрол придумав і описав круглий стіл для більярду. Але, патент на нього отримав Едвін Робінсон у 1964 році.

6. Серед результатів творчої думки доктора Доджсона багато інших винаходів: шахи для мандрівників, де фігури тримаються на дошці за допомогою маленького виступу, що відповідає заглибленню в клітці; пристрій для того, щоб писати в темряві, яку Доджсон називав Ніктографом; незліченні іграшки та сюрпризи, замінник клею та багато, багато іншого.

7. Чарльз став одним із перших пасажирів залізничного транспорту, ледве не першим із літераторів сів за друкарську машинку, користувався автоматичною ручкою. 

8. Ілюстрації до його книг малювали сотні художників, включаючи й Сальвадора Далі. 

9. Пригоди Аліси перекладені більш як на 100 мов світу. За мотивами казок про Алісу знято 10 кінофільмів і 7 мультфільмів, а також розроблено 2 відеогри. 

10. Навіть сучасники вважали, що нічого, крім пригод Аліси, Керролл не написав. Насправді  бібліографами підраховано кількість його творів – 255.

         11. На честь письменника названо астероїд – 6984 Льюїскеррол.

Разом з Вінні

 "... Іноді виявляється, що думка, яка здавалася тобі дуже розумною, поки вона була в тебе в голові, стає зовсім не такою, коли вона виходить назовні й на неї дивляться інші." 

Вінні-Пух

Тематична поличка "разом з Вінні", в дитячому відділі міської бібліотеки №2, представляє читачам улюблену дітьми і дорослими, казкову історію "Вінні-Пух і всі-всі-всі".

Дуже наївний, скромний, але добрий іграшковий ведмедик. У нього маленький мозок, він сам дуже часто каже, що в його голові лише тирса. Дуже любить мед та створює вірші. Боїться довгих слів, дуже часто забуває про різні речі, але в його голову іноді приходять блискучі ідеї.

Подарував світові смішного  пухнастика , одного із найвідоміших героїв дитячої літератури 20 століття, англійський письменник Алан Олександр Мілн. Сьогодні виповнюється140 років від дня його народження.

 Мало хто знає, що письменник не планував творити для дітей, однак успіху казки про «Вінні-Пуха» не вдалося перевершити жодної з його книг для дорослих. Сам Мілн не вважав себе дитячим письменником і стверджував, що для дітей пише з такою ж відповідальністю, як і для дорослих. Героїв письменника Алана Мілна знають і люблять діти в усьому світі. За мотивами казок зняті мультфільми, а в Лондонському зоопарку навіть стоїть пам'ятник Вінні-Пуху.

Більшості читачів в нашій країні історії про Вінні-Пуха знайомі з перекладів чудового письменника Бориса Заходера. Якось, у 1958 році, він переглядав англійську дитячу енциклопедію. «Це було кохання з першого погляду: я побачив зображення симпатичного ведмежа, прочитав кілька віршованих цитат – і кинувся шукати книжку…» – розповідав згодом письменник. Саме завдяки переказу Бориса Заходера історії про веселе ведмежа стали популярними серед радянських дітей, а мультфільм, де ведмедика озвучував Євген Леонов, зробив Вінні народним улюбленцем.

 ПРО ДИТИНСТВО ПИСЬМЕННИКА

Алан Олександр Мілн народився 18 січня 1882 року. Шотландець за національною приналежністю, але дитинство його пройшло в Лондоні. Обстановка в сім’ї, де батько був шкільним учителем, сприяла розкриттю творчих здібностей хлопчика. Алан рано почав цікавитися читанням. Одним з його улюблених письменників був фантаст Уеллс. З юних років Мілн пробував сили в літературі, пишучи перші дитячі вірші. Крім словесності хлопчик цікавився точними науками.

ОТРИМАННЯ ОСВІТИ

Алан Мілн отримав блискучу освіту. Спочатку Вестміністерская школа – одна з найстаріших у Великобританії. Після він закінчив Трінніті-коледж в Кембриджі, відомими випускниками якого були Джордж Байрон, Ісаак Ньютон, Френсіс Бекон.

ПЕРШІ ПУБЛІКАЦІЇ

Проходячи навчання в коледжі, письменник публікує свої перші твори. У студентські роки Мілн продовжував займатися літературою і став редактором журналу «Гранта», який видавався в коледжі. Свої перші твори письменник опублікував в журналі «Панч». До війни 1914 року він пропрацював там помічником редактора.

УЧАСТЬ У ВІЙНІ

Незважаючи на те, що Мілн був пацифістом, він брав участь у першій світовій в рядах королівської армії, ніс службу у Франції. Пізніше цей досвід буде враховано в книзі «Почесний світ», де письменник виступить з критикою війни. Твір це вийшло в світ в 1934 році і викликало бурхливу реакцію читачів.

ДИТЯЧИЙ ПИСЬМЕННИК

Випадок зробив Мілна дитячим письменником. За рік до початку військової кампанії 1914 Алан взяв заміж Дороті Дафну де Селінкот. Через 6 років у них народився син, якого назвали Крістофер Робін. Він і став прототипом відомого на весь світ хлопчика з казки про Вінні-Пуха. Своєму синові Алан Мілн присвятив забавне дитячий вірш:

Мій Робін не ходить,

Як люди, –

Топ-топ, –

А мчить підстрибом

Галопом –

Гоп-гоп! …

На публікації поетичної жарти наполягла дружина письменника. Мілн не прогадав, послухавши дружину. Незабаром гумористичне творіння набуло популярності. З нього-то і почалася слава Мілна як дитячого письменника.

ІСТОРІЯ ПОЯВИ КАЗКИ ПРО ВІННІ-ПУХА

Чому ведмедик зветься Вінні? На свій перший день народження Крістофер Робін отримав в подарунок від мами плюшевого ведмедика. Іграшка дуже полюбилася хлопчикові, а пізніше син письменника назве її Вінні. Відбудеться це після відвідування зоопарку з татом, де Мілн молодший побачить ведмедицю на ім’я Вінніпег. Історія порятунку тварини з лап мисливця зворушила хлопчика, і в її честь був названий плюшевий друг сина письменника. Саме ця іграшки надихнула Алана Мілна на твір казки про Вінні-Пуха.

Перше видання книги викликало бурхливе захоплення у публіки, і автор написав продовження. Пригоди забавного ведмежати побачили світ в 1926 році. Книга здобула небувалу популярність. У наступні два роки вийшли ще дві книги: «Нас стало шестеро» і «Будинок на пухової узліссі».

Казка про ведмедика має реальну основу. П’ятачок, Іа, Кенга, Тигра – справжні іграшки сина Алана Мілна. Єдиними, кого у Крістофера Робіна не було, були Сова і Кролик, саме тому вони в історіях постають як реальні звірі, а не як іграшки. Простір казки, де мешкають герої, теж існувало в реальності – це околиці ферми, яку придбали подружжя.

ПАРАДОКС В ТВОРЧОСТІ ПИСЬМЕННИКА

До видавництва «Вінні-Пуха» Мілн був уже досить відомим письменником. У 1924 році виходить збірка його оповідань «Коли ми були зовсім юними». Частина оповідань збірки була раніше опублікована в «Панчо». Книга знайшла відгук у читача. Але в порівнянні з цим успіх казки про Вінні-Пуха був приголомшливим.

Чому популярність казки засмучувала письменника? Мілн багато і напружено працював. З-під його пера вийшло багато п’єси, новели, романи. Однак перевершити популярність казки про ведмедика жодному з його творів так і не вдалося. Більш того критики розглядали кожне нове творіння письменника в порівнянні з казкою. Публіка в свою чергу вимагала продовження історії про Вінні. Мілна такий стан речей засмучувало.

Примітно, що письменник ніколи не читав своїх книг власного сина, а виховував його на творах Вудхауза, перед талантом якого схилявся. Перше знайомство Крістофера Робіна з Вінні-Пухом сталося через 60 років з моменту виходу казки в світло.

ЗАВЕРШЕННЯ ЖИТТЯ

Письменник помер від хвороби. В кінці життя Мілн захворів, і після операції на головному мозку в 1952 році прожив ще кілька років, провівши  залишок життя за читанням. Помер він 31 грудня 1956 року.

Знаючи ці факти, читачі зможуть по-новому поглянути на англійського письменника Олександра Мілна. Можливо, комусь захочеться познайомитися з його літературною творчістю для дорослих, а кого-то матеріал цієї статті ще більше поріднить з героями улюбленої казки про Вінні-Пуха.

 

"Головні слова країни"

 

Ще не вмерла України і слава, і воля.
                                           Ще нам, браття молодії,              усміхнеться доля.
                                                     Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
                                                    Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Гімн України —  це своєрідна візитна картка країни, вона ніби представ­ляє її, підтверджує її існування. Пісня – душа народу, національний гімн – вищий прояв його волелюбних прагнень, духовних  устремлінь.
         Яскравим виявом національно-патріотичних почуттів українців нашої землі став вірш поета і етнографа Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна”. Жодному нашому творові української літератури не судилася така велична і трагічна доля.  Слова національного Гімну  написав у 1862 році  відомий український поет Павло Чубинський, а музику — ком­позитор Михайло Вербицький.

 Це ті слова та музика, які змушують кожного з нас підніматися при перших же акордах, в них сконцент­рована жива історія народів, їх прагнення до волі.

15 січня 1992 року Указом Президії Верховної Ради «Про Державний Гімн України” була затверджена музика Михайла Вербицького як Гімн, слова Гімну затверджено «законом про Гімн України» 6 березня 2003 року.

 Кажуть: пісня і мова — то душа народу. В нашій пісні – наша сила, наша слава і воля наша. Нехай же сила нашого Гімну об’єднає і поріднить нас всіх, надасть неабиякої могутності в цій нелегкій боротьбі за мир і спокій у власній державі.

Відео – презентацію можна переглянути за посиланням:

https://youtu.be/R74NbliMAFM