пʼятниця, 29 грудня 2017 р.

Зимова майстерня "Раз сніжинка, два сніжинка"

              Чи замислювалися ви над тим, що символізує сніговик за вашим вікном та кому вперше в цілому світі спало на думку його зліпити?
       Християнська легенда розповідає, що сніговики — це янголи. Адже сніг — дар з неба. Ці зимові герої передають Богові прохання людей. Тому зі «свіжого» снігу ліпили маленького сніговичка і шепотіли йому сокровенні бажання. Вважалося, як тільки фігурка розтане, бажання буде доставлено на небеса та неодмінно здійсниться.
     Сніговички «стали» добрими героями новорічних казок, з’явилися на вітальних листівках та завоювали любов дитячих сердець.
     Ось і бібліотекарі міської бібліотеки №2 запросили дітей природничого клубу "Журавлик" аби розповісти їм незвичайну і дуже цікаву історію сніговика та відкрити таємницю його появи на світ, а також виготовити своїми руками зимового красеня.



         Хоч сніжок ще не прикрасив вулиці нашого міста, але діти творчо і з фантазією підійшли до створення своїх маленьких новорічних прикрас. Після фотосесії з його Величністю Сніговиком всі пригостилися гарячим чаєм і солодощами.

вівторок, 12 грудня 2017 р.

З героями казок по статтях Конвенції

        В рамках Тижня права міська бібліотека №2 провела заходи в ЗОШ №10 і ЗОШ №3. Учні 2-го і 3-го класів прийняли участь у брейн-рингу «З героями казок по статтях Конвенції». На початку заходу дітям запропонували заглянути у скриньку, щоб побачити там найцінніший скарб планети Земля. Бібліотекарі приховали в ній чарівне дзеркало. Кожен побачив себе і зрозумів, що він і є тим самим скарбом. Потім розповіли історію про дівчинку, яка допомогла відшукати відповідь на запитання: «Що необхідно кожній дитині для повноцінного життя та розвитку?» Звичайно ж права. Також учні пронумерували черепашок зі словами і отримали вислів, який несе інформацію про те, що таке обовязок. А гра-розминка «Права та обовязки дітей» ще раз закріпила знання школярів. Без труднощів вони відокремили права від обовязків. На завершення діти позмагалися у казковій правознавчій вікторині, визначили де були порушені права казкових героїв і допомогли вирішити їхні проблеми.










      Найважливіше, що діти винесли з цього заходу – це те, що прагнучи відстояти свої права, не можна порушувати права інших.



понеділок, 11 грудня 2017 р.

«У дзеркалі слова»

          Крокуючи Херсонщиною клуб «Краєзнавець» не міг не згадати Миколу Гуровича Куліша, який народився 6 грудня 1892 року в селі Чаплинка Херсонської області.   Постать для Херсонщини– непересічна. Літературний вечір «У дзеркалі слова» познайомив членів клубу з яскравим представником “розстріляного відродження”, глибокодумним, волелюбним, хоробрим митцем, що понад усе любив людей рідної землі. Його іменем названий Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр, а також вулиці у декількох містах України, серед яких – Дніпро та Львів.


       Але що ми, херсонці, знаємо, про життя, а головне про смерть, видатного земляка? Чи замислюємося над тим, що він загинув за безмежну любов та співчуття до стражденного простого люду, замученого сталінським режимом? Чи усвідомлюємо вагу цієї втрати?
        Так, причина знищення Куліша – досить банальна для 30-х років минулого століття: літературний опір Голодомору і червоному терору. Банальна, бо боротьба Радянського Союзу з людьми, які вміють мислити, призвела до винищення української інтелігенції як такої.
    Микола Куліш - один з найяскравіших та найбільш оригінальних українських драматургів першої половини минулого століття. Розквіт його творчої активності припав на 20-ті - початок 30-х років - період відродження, розвитку та трагедії України. М.Куліш - один з засновників української модерної драматургії. Його п'єси нічим не поступаються кращим світовим зразкам. Їх постановка у "Березолі" Леся Курбаса дала можливість двом корифеям українського театру в синтезі тексту і режисерського таланту показати найболючіші проблеми тих років.
3 листопада 1937 року Миколу Куліша розстріляли разом із великою групою української інтелігенції у  лісі під Сандармохом (Карелія),у складі «Соловецького етапу», в якому перебувало 1111 осіб.
Микола Куліш був реабілітований 4 серпня 1956 за відсутністю складу злочину. Та, на жаль, жодна реабілітація не в змозі повернути час назад і віддати нам наше, залишивши серед живих геніїв і просвітників, жорстоко відібраних у народу, який так потребує світла і світил.


вівторок, 5 грудня 2017 р.

«Мрій! Читай! Досягай!»

   5 грудня відзначається Міжнародний день волонтера. Бібліотекарі дитячого відділу міської бібліотеки №2 відвідали ЗОШ №10 і СЗОШ №8 аби розповісти учням 5-х та 6-х класів про часи виникнення волонтерського руху, про те, що волонтерство засновується на добровільності, співчутті, глибокій повазі до всіх людей. Волонтери присвячують свій вільний час суспільним справам, не чекаючи винагороди. Дуже часто ризикують своїм життям, беручи участь у ліквідації наслідків глобальних катастроф. Все це зараз відомо дітям, але не всі учні знають, що бібліотеки також використовують ідеї волонтерства. Тому бібліотекарі підготували листівки для дітей і запросили долучитися до волонтерської бригади, яка приймає участь у бібліотечній акції на підтримку дитячого читання «Мрій! Читай! Досягай!» аби прищепити малечі любов до книги.





пʼятниця, 24 листопада 2017 р.

Злочин без кари

Про біль, про муки, пам'ятайте, люди!
Далекий 33-й рік…

В останню суботу листопада вся Україна вшановує пам'ять жертв Голодомору 1932-1933 рр. Повсюди проходять панахиди в пам'ять про загиблих від насильницької голодної смерті. Напередодні цього дня в бібліотеці СЗОШ №8 для учнів  10-А класу  (кл. керівник Карпюк Т.А.) був проведений вечір - пам’яті  «Злочин без кари». Бібліотекар Ірина Рядних донесла до учнів інформацію про те, яку страшну трагедію пережила Україна в ті роки.



       Присутнім був презентований відеофільм «Голод 33-го», у якому були представлені архівні документи, ілюстровані матеріали та спогади очевидців тієї страшної трагедії. Наприкінці заходу був проведений огляд літератури «І пам’яті свіча не згасне…», під час якого бібліотекар ознайомила присутніх з книжковими виданнями, у яких міститься інформація про голодомор в Україні.
Для більш глибокого розкриття теми в бібліотеці  була оформлена виставка-реквієм «Вже стільки років промайнуло, а біль у серці б’є і б’є …»



На вшанування світлої пам’яті жертв голодомору в Україні 1932 - 1933 роках оголошено хвилину скорботи. Хай ця хвилина для громадян нашої незалежної держави, співвітчизників за кордоном, для всіх людей доброї волі й чистої совісті стане актом поминальним, жестом покаяння і перестороги. Хай у кожному місті й селі, в кожній оселі, в кожній родині старий і малий схилить голову перед пам’яттю невинно убієнних голодом-геноцидом, уклінно припаде до їхніх могил, поставить свічку перед образом Божим. Хай ця хвилина увійде в наші серця тихою молитвою, очистить наші душі від зла.

пʼятниця, 17 листопада 2017 р.

Поштова скринька довіри

Щаслива людина, яка дарує щастя багатьом людям.
                                               Дені Дідро

На нашій планеті Земля величезна кількість країн. Кожна країна особлива і жителі теж особливі. Ми різні, зовсім не схожі один на одного. У нас різний колір шкіри, ми говоримо на різних мовах, у нас різні звичаї і традиції.  Але всі ми єдині в одному - ми люди. Люди на світло народжуються різними: несхожими, своєрідними. Щоб інших ти зміг розуміти, потрібно терпіння в собі виховати. Потрібно з добром до людей в будинок приходити, дружбу, любов у своєму серці зберігати!
Але не тільки на свята потрібно бути веселими та дружніми, а зберігати дух співробітництва та партнерства, бути готовим миритися з чужою думкою і в повсякденному житті. Це і є - толерантність.
     Міжнаро́дний день толера́нтності — відзначається 16 листопада в усьому світі. Його запровадили у 1995 за рішенням ЮНЕСКО. Саме цього дня ухвалили Декларацію принципів терпимості. У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри.



       17 листопада до міської бібліотеки №2 на бесіду-диспут «Поштова скринька довіри» прийшли учні 9 «А» класу ЗОШ №10.
Учні послухали притчі, легенди  та вислови про толерантність. Прийняли участь у асоціативних вправах. У формі бесіди-диспуту прийшли до висновку, щоб досягти успіху в житті, не витрачати сил на конфлікти, «побутові війни», доцільно сформувати в собі толерантність як рису характеру.

Толерантне ставлення до всього
Збереже, врятує і спасе,
Допоможе вгледить перемогу,

Допоможе витримати все.

пʼятниця, 27 жовтня 2017 р.

Откуда такая нежность....

Моим стихам, как драгоценным винам,
Настанет свой черед.
                                   М. И. Цветаева

27 жовтня до міської бібліотеки №2 прийшли учні 9 Б класу ЗОШ №10. Літературний салон присвячений Марині Іванівні Цвєтаєвій-драматургу,прозаїку, одній із самих відомих російських поетес, трагічна, сповнена злетів і падінь доля, якої не припиняє хвилювати свідомість читачів та дослідників її творчості.


      Спадщина Марини Цвєтаєвої велика і важко оглядна. Серед створеного Цвєтаєвою, крім лірики — сімнадцять поем, вісім віршованих драм, автобіографічна, мемуарна, історико-літературна і філолофсько-критична проза.
Її не впишеш у рамки літературної течії, межу історичного відрізка. Вона надзвичайно своєрідна і завжди стоїть окремо. Одним близька її рання лірика, іншим — ліричні поеми; хтось надає перевагу поемам — казкам з їх могутнім фальклорним розливом; деякі стануть шанувальниками перейнятих сучасним звучанням трагедій на античні сюжети; комусь виявиться ближче філософська лірика 20-х років, інші дадуть перевагу пpозі чи литеpатуpним письменам, які вібрали в себе неповтоpність художнього світосприйняття Цвєтаєвої. Однак все нею написане об'єднує пронизлива сила духу.
      Багато зі своїх віршів Цвєтаєва присвячує поетам сучасникам: Ахматовій, Блоку, Маяковському, Ефрону.

...В певучем гpаде моем купола гоpят,
И Спаса светлого славит слепец бpодячий...
— И я даpю тебе свой колокольный гpад, Ахматова! — и сеpдце свое в пpидачу.

Учні прослухали про життєвий і творчій шлях М.Цвєтаєвої.


       З задоволенням переглянули відео-кліпи пісень на вірші поетеси - «Монолог» у виконанні Лоліти та «Мне нравится, что вы больны не мной» у виконанні А.Пугачової.
Про моторошну жорстокість і несправедливість долі М.Цвєтаєвої краще і коротше всіх сказала Марія Петрових:
Не приголубили, не отогрели,
Гибель твою отвратить не сумели,
Неискупаемый смертный грех
Так и остался на всех, на всех.
Господи, как ты была одинока!
Приноровлялась к жизни жестокой…
Сил не хватает помнить про это.
Вечно в работе, всегда в нищете,
Вечно в полёте… О, путь поэта!
Время не то и люди не те.
                                          1975
Після зустрічі сподіваємось, що кожен з учнів захоче досконаліше дізнатись про творчість видатної особистості-Марину Цвєтаєву.