Пригости мене розмовою – українською мовою!

               

                   Буква до букви                                 І виникло слово.

                   Слово до слова —
                  Звучить рідна мова.
                             І. Січовик

      

       9 листопада, День української писемності та мови - свято рідної  мови. Першим до нас приходить слово... З колисковою материнською піснею, тихою казкою, доброю ласкою. Народна мудрість говорить: «Рідна мова дорога людині, як  саме життя». І це так. Адже без мови не може існувати жоден народ.

    Любов до рідної мови, любов до рідної Батьківщини — невіддільні поняття. Вони споконвіку живуть у людських серцях і притаманні тим, хто шанує історію й культуру власного народу. Дійсно, не було жодного видатного письменника, який би не висловив любові до рідної мови, а також своєї тривоги за її долю.

      Любити, шанувати і плекати рідну мову – святий обов’язок кожного українця.

  

       І сьогодні, напередодні Дня української писемності та мови до бібліотеки №2 завітали 3-А та 3-Б класи ЗОШ №3. Бібліотекарі розповіли дітям про найбільший винахід людства – письмо, про те, що писемні знаки дали людям можливість зберегти знання про світ та природу.

        Разом прослідкували розвиток нашої мови від часів Київської Русі. Школярі дізналися про найосвіченішу людину того часу - Нестора-Літописця, послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. Саме з нього, вважають дослідники, і починається писемна українська мова. День вшанування його пам’яті в Україні, починаючи з листопада 1997 року, згідно Указу Президента України і став Днем української писемності та мови. Також дізналися про Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика.

      Звичайно і діти прийняли участь у завданнях , які підготували для них бібліотекарі, таких як: конкурс-вікторина «Додай словечко», конкурс «Метаграми», загадки, тощо.

     Висновком всього заходу було те, що діти тепер розуміють: українська мова — це не тільки засіб спілкування, а ще й цінність, яку треба оберігати все життя, тому що людина без неї втрачає свою вартість. Просто треба вчитися розмовляти українською, читати книги, журнали, газети державною мовою. Кожен з них стане тією цеглинкою, за допомогою якої ми побудуємо сильну, самодостатню, процвітаючу державу.