Злочин без кари

Про біль, про муки, пам'ятайте, люди!

Далекий 33-й рік…

В останню суботу листопада вся Україна вшановує пам'ять жертв Голодомору 1932-1933 рр. Повсюди проходять панахиди в пам'ять про загиблих від насильницької голодної смерті. Напередодні цього дня в бібліотеці СЗОШ №8 для учнів  10-А класу  (кл. керівник Карпюк Т.А.) був проведений вечір - пам’яті  «Злочин без кари». Бібліотекар Ірина Рядних донесла до учнів інформацію про те, яку страшну трагедію пережила Україна в ті роки.

       Присутнім був презентований відеофільм «Голод 33-го», у якому були представлені архівні документи, ілюстровані матеріали та спогади очевидців тієї страшної трагедії. Наприкінці заходу був проведений огляд літератури «І пам’яті свіча не згасне…», під час якого бібліотекар ознайомила присутніх з книжковими виданнями, у яких міститься інформація про голодомор в Україні.

Для більш глибокого розкриття теми в бібліотеці  була оформлена виставка-реквієм «Вже стільки років промайнуло, а біль у серці б’є і б’є …»

На вшанування світлої пам’яті жертв голодомору в Україні 1932 - 1933 роках оголошено хвилину скорботи. Хай ця хвилина для громадян нашої незалежної держави, співвітчизників за кордоном, для всіх людей доброї волі й чистої совісті стане актом поминальним, жестом покаяння і перестороги. Хай у кожному місті й селі, в кожній оселі, в кожній родині старий і малий схилить голову перед пам’яттю невинно убієнних голодом-геноцидом, уклінно припаде до їхніх могил, поставить свічку перед образом Божим. Хай ця хвилина увійде в наші серця тихою молитвою, очистить наші душі від зла.

Поштова скринька довіри

Щаслива людина, яка дарує щастя багатьом людям.

                                               Дені Дідро

На нашій планеті Земля величезна кількість країн. Кожна країна особлива і жителі теж особливі. Ми різні, зовсім не схожі один на одного. У нас різний колір шкіри, ми говоримо на різних мовах, у нас різні звичаї і традиції.  Але всі ми єдині в одному - ми люди. Люди на світло народжуються різними: несхожими, своєрідними. Щоб інших ти зміг розуміти, потрібно терпіння в собі виховати. Потрібно з добром до людей в будинок приходити, дружбу, любов у своєму серці зберігати!

Але не тільки на свята потрібно бути веселими та дружніми, а зберігати дух співробітництва та партнерства, бути готовим миритися з чужою думкою і в повсякденному житті. Це і є - толерантність.

     Міжнаро́дний день толера́нтності — відзначається 16 листопада в усьому світі. Його запровадили у 1995 за рішенням ЮНЕСКО. Саме цього дня ухвалили Декларацію принципів терпимості. У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри.

       17 листопада до міської бібліотеки №2 на бесіду-диспут «Поштова скринька довіри» прийшли учні 9 «А» класу ЗОШ №10.

Учні послухали притчі, легенди  та вислови про толерантність. Прийняли участь у асоціативних вправах. У формі бесіди-диспуту прийшли до висновку, щоб досягти успіху в житті, не витрачати сил на конфлікти, «побутові війни», доцільно сформувати в собі толерантність як рису характеру.

Толерантне ставлення до всього

Збереже, врятує і спасе,

Допоможе вгледить перемогу,

Допоможе витримати все.

Откуда такая нежность....

Моим стихам, как драгоценным винам,

Настанет свой черед.

                                   М. И. Цветаева

27 жовтня до міської бібліотеки №2 прийшли учні 9 Б класу ЗОШ №10. Літературний салон присвячений Марині Іванівні Цвєтаєвій-драматургу,прозаїку, одній із самих відомих російських поетес, трагічна, сповнена злетів і падінь доля, якої не припиняє хвилювати свідомість читачів та дослідників її творчості.

      Спадщина Марини Цвєтаєвої велика і важко оглядна. Серед створеного Цвєтаєвою, крім лірики — сімнадцять поем, вісім віршованих драм, автобіографічна, мемуарна, історико-літературна і філолофсько-критична проза.

Її не впишеш у рамки літературної течії, межу історичного відрізка. Вона надзвичайно своєрідна і завжди стоїть окремо. Одним близька її рання лірика, іншим — ліричні поеми; хтось надає перевагу поемам — казкам з їх могутнім фальклорним розливом; деякі стануть шанувальниками перейнятих сучасним звучанням трагедій на античні сюжети; комусь виявиться ближче філософська лірика 20-х років, інші дадуть перевагу пpозі чи литеpатуpним письменам, які вібрали в себе неповтоpність художнього світосприйняття Цвєтаєвої. Однак все нею написане об'єднує пронизлива сила духу.

      Багато зі своїх віршів Цвєтаєва присвячує поетам сучасникам: Ахматовій, Блоку, Маяковському, Ефрону.

...В певучем гpаде моем купола гоpят,

И Спаса светлого славит слепец бpодячий...

— И я даpю тебе свой колокольный гpад, Ахматова! — и сеpдце свое в пpидачу.

Учні прослухали про життєвий і творчій шлях М.Цвєтаєвої.

       З задоволенням переглянули відео-кліпи пісень на вірші поетеси - «Монолог» у виконанні Лоліти та «Мне нравится, что вы больны не мной» у виконанні А.Пугачової.

Про моторошну жорстокість і несправедливість долі М.Цвєтаєвої краще і коротше всіх сказала Марія Петрових:

Не приголубили, не отогрели,
Гибель твою отвратить не сумели,
Неискупаемый смертный грех
Так и остался на всех, на всех.
Господи, как ты была одинока!
Приноровлялась к жизни жестокой…

Сил не хватает помнить про это.
Вечно в работе, всегда в нищете,
Вечно в полёте… О, путь поэта!
Время не то и люди не те.

                                          1975

Після зустрічі сподіваємось, що кожен з учнів захоче досконаліше дізнатись про творчість видатної особистості-Марину Цвєтаєву. 

Зустріч з письменником

Ще в повітрі вітає ювілейний настрій, святкові кульки і осінні барви квітів радують око, а місцева бібліотека №2 знову зустрічає гостей.

       18 жовтня до бібліотеки завітав член спілки письменників та журналістів України Л.В.Марченко. На зустріч прийшли колеги бібліотекарі та наші читачі-любителі художнього слова.

Письменника представила його колега, член спілки журналістів України Тетяна Пустова. І хоча це не перша зустріч з Леонідом Володимировичем, та кожного разу письменник вражає своїм талантом. Адже тільки за цей рік вийшло з друку 7 книг.

     Дуже цікава розповідь-презентація сподобалась всім гостям. Що для автора приємно-книжки розійшлися, як гарячі пиріжки. Письменник ще й кожному підписав свої книги. Отримала в подарунок книги і міська бібліотека №2.

     Тож творчої вам наснаги Леоніде Володимировичу і до нових зустрічей!

60 років книжкового задоволення!

Ювілей… невеличке слово, а яке неосяжне наповнення воно має. Особливо коли ювілей особистий…Скільки клопоту, приготувань,хвилювань. А все для того, щоб зробити цей день яскравим, незабутнім. Все для того, щоб було  справжнє свято.

       І  ось цей день настав…

       Поздоровити  нас прийшло багато гостей - міський голова Володимир Коваленко, начальник відділу культури та туризму Наталя Зарудна, директор Новокаховської ЦБС Людмила Петрова, депутати міськради Віталій Перетятько, Сергій Хоменко, Олександр Афанасьєв, Олена Михайлова, Наталя Марченко, колеги та наші улюблені читачі.

     Для гостей ми підготували веселу програму, в якій було все - і жива телеграма, і справжній Остап Бендер, Бабки–Йожки з мітлами, і вірші про книгу в стилі Маяковського.

А ляльковим бібліо-теремом ми представили гостям наш колектив. 

Надовго запам’ятались гостям і вишукані, відверті ведучі Гуменна Вікторія і Кузьменко Ігор.

 А запальна самба не залишила байдужими нікого.

 Справжнім святом для всіх присутніх був виступ-поздоровлення дітей з «КЗ Новокаховської дитячої школи мистецтв» керівник Тюкалова Олена.

     Володимир Коваленко подарував сертифікат на 40 стільців та пообіцяв вирішити питання з опаленням. А поки ми без опалення ми з радістю прийняли чайник в подарунок від колег. Наталя Зарудна та Людмила Петрова  відзначили наше старання в роботі і ми з вдячністю отримали Грамоти.

     А який ювілей без  святкового торту. Тож після ювілею запросили всіх ще й на фуршет.

      Свята закінчуються, але так і хочеться сказати – далі буде. Тож до нових зустрічей!!!

Пам’ятник, як тебе звуть?

Без минулого не буває майбутнього. Кожна родина пам’ятає своїх рідних і близьких,так і пам’ятники – це  нагадування людству про його історію. Члени клубу «Краєзнавець» зібрались на своє чергове засідання «Пам’ятник, як тебе звуть?».

Нове покоління сучасної України не повинно забувати про страшну афганську війну, яку ми згадуємо тяжким болем у серці, а самі учасники афганської війни говорять: довіку не забути нам Афганістан. І стерти події тих часів не можуть ні роки, ні відстані. Біля пам’ятника «Чорний тюльпан», «краєзнавці» вшанували пам’ять про воїнів-афганців, а також тих, хто виконував бойові завдання в рамках інтернаціональної допомоги.

Далі екскурсія пролягла до пам’ятника чорнобильцям. Аварія, яка трапилася у квітні 1986-го на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС – одна з найбільших катастроф в історії людства. Все далі і далі віддаляє нас час від тих трагічних подій, проте пам’ять про них жива. 

За рішення міськвиконкому до Дня захисника України 14 жовтня в Новій Каховці з’явиться скульптурна композиція присвячена захисникам України, воїнам АТО. Ініціаторами встановлення пам’ятника стали виконком та ОО «Учасники бойових дій та учасники АТО – Біла стріла». Студенти мали можливість побачити зародження пам’ятника.

Екскурсія підійшла до кінця і час повертатись до занять. Та сьогоднішня зустріч для допитливих дає можливість пройтись по вулицях рідного міста і відвідати його пам’ятні місця.

Славетні партизанські імена

       День партизанської слави – 22 вересня - збігається з початком героїчно - підпільної боротьби з нациськими загарбниками. Це є державним визнанням неоціненного внеску народних месників у велику Перемого над фашизмом. Саме в роки війни в Україні сформувався Рух Опору, який став грізною силою і перешкодою на шляху здійснення фашистами жахливого плану поневолення українського народу. Тільки в партизанській боротьбі на окупованій території України брали участь 501750 бійців і осіб командно – політичного складу. Партизанська боротьба – це важлива складова частина Світової війни 20 століття. За мужність і героїзм у боротьбі з ворогом  біля 200 тисяч партизан нагороджені орденами і медалями, 223-м присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Героїчні і трагічні сторінки боротьби залишили і партизани та підпільники Херсонщини. Чотири партизанські загони, 7 партизанських груп, більше 20 підпільних організацій і груп діяли в нашій області. Всього в антифашистській боротьбі брало участь понад тисячу жителів Херсонщини. Херсонська обласна організація ветеранів України в 2013 році видала довідник «Партизанський і підпільний рух на Херсонщині у роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 р.р»

         В Новій  Каховці на сьогоднішній день залишилися тільки два партизана – Герасименко М. І. та Чемега А. Г. В книзі «Моя маленька  батьківщина» видана НКЕМТ записана  розповідь Герасименка М. І.  про партизанські дії на території нашого міста, Берислава та Британів. Бібліотекар бібліотеки № 2  Новосьолова С.М. розповіла  дітям школи-інтернату про спогади Миколи Івановича, як 12-річний партизан допомагав розповсюджувати листівки, збирав розвідувальні дані, допомагав дорослим підривати ешелони зі зброєю, технікою і живою силою ворога.